- поминути
- —————————————————————————————помину́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
поминути — див. поминати II … Український тлумачний словник
поминати — I а/ю, а/єш, недок., пом яну/ти, ну/, не/ш, док., перех. і без додатка. 1) Віддаючи шану, називати кого , що небудь. •• Не помина/ти ли/хом кого а) не згадувати про когось погано; б) ввічлива форма прощання з ким небудь. Помина/ти (пом яну/ти)… … Український тлумачний словник
минати — I = минути 1) (пересуваючись, залишати позаду / збоку; іти, їхати, пливти, летіти не зупиняючись, не звертаючи уваги), о(б)минати, о(б)минути, поминати, поминути, проминати, проминути, лишати, лишити (у сполуч. зі сл. за собою ) Пор. обминати I… … Словник синонімів української мови
обминати — I = обминути (звертати із прямого шляху, напрямку, рухатися манівцями, минаючи кого / що н.), оминати, оминути, о(б)гинати, обігнути, обходити, обійти; об їжджати, об їздити, об їхати (їдучи); оббігати, оббігти (біжучи); облітати, облетіти… … Словник синонімів української мови
пропустити — I = пропускати (що через неуважність не помітити, не зробити вчасно чогось), проминути, проминати, поминути, поминати, прозівати, проґавити, прогаяти, прогаювати, продивитися, прогледіти, проглядіти, проморгати, проспати, прошляпити; прострочити … Словник синонімів української мови